Сфера децентралізованих фінансів (DeFi) міцно закріпилася у криптоіндустрії, адже обсяги капіталу на DEX сягають мільярдів доларів. Водночас користувачам DeFi слід враховувати ризик, який має назву «тимчасова втрата», особливо при розміщенні ліквідності. У цьому матеріалі розглянуто суть тимчасових втрат, принципи їх розрахунку та ефективні способи зниження їх впливу.
Тимчасова втрата — це ймовірне зменшення вартості криптоактивів, які знаходяться у ліквідних пулах DEX, порівняно з простим утриманням таких активів у приватному гаманці. Причиною цього явища є зміна цінового співвідношення між криптовалютами у парі після внесення депозиту. Втрата є «тимчасовою», оскільки вона фіксується лише у випадку, якщо провайдер ліквідності виводить кошти під час цінового дисбалансу.
Тимчасова втрата найчастіше стосується DEX на базі автоматизованих маркетмейкерів (AMM), що керують ліквідними пулами через смарт-контракти. Провайдери ліквідності зазвичай мають внести еквівалентну вартість двох криптовалют. Коливання ринку та активність трейдерів призводять до зміни балансу активів у пулі, що може викликати тимчасові втрати для учасників.
Для обчислення тимчасової втрати застосовують формулу:
2*(√цінового співвідношення/(цінове співвідношення+1)) - 1
Цінове співвідношення — це початковий курс пари криптовалют, поділений на поточний. Наприклад, якщо трейдер розмістив 1 ETH і 3 200 USDC при курсі ETH $3 200, а згодом ціна ETH зросла до $4 000, тимчасова втрата становитиме приблизно 0,61%.
Абсолютно уникнути ризику тимчасових втрат у волатильному крипторинку неможливо, проте існують дієві стратегії для зменшення цих втрат:
Вибирайте цифрові активи з низькою волатильністю: надавайте перевагу історично стабільним криптовалютним парам або стейблкоїнам для зниження ризику.
Коригуйте пропорції активів: окремі DEX дозволяють налаштовувати співвідношення криптоактивів у пулі, що скорочує ризик тимчасових втрат.
Вивчайте протоколи захисту: деякі DeFi-платформи вже впроваджують механізми захисту провайдерів ліквідності від тимчасових втрат, хоча ці інструменти ще можуть бути на стадії тестування.
Тимчасова втрата — фундаментальне поняття для всіх учасників DeFi, особливо тих, хто забезпечує ліквідність. Розуміння механізму її виникнення та використання стратегій мінімізації дає змогу трейдерам ухвалювати більш обґрунтовані рішення у DeFi. З розвитком екосистеми очікується поява нових інструментів і рішень для управління тимчасовими втратами, що підвищить ефективність децентралізованих фінансів.
Провайдер ліквідності вносить $10 000 у пул ETH/USDC. Якщо ціна ETH зростає вдвічі, у пулі залишиться $8 660, тоді як окреме зберігання приносило б $15 000. Різниця $1 340 — це тимчасова втрата.
Для уникнення тимчасових втрат використовуйте стейкінг одного активу, ліквідні пули зі стейблкоїнами або концентровані позиції ліквідності. Високий обсяг торгівлі у пулі допоможе компенсувати втрати завдяки торговим комісіям.
Постійна втрата у крипто виникає, коли тимчасова втрата стає незворотною. Це відбувається, коли провайдер ліквідності виходить із пулу до відновлення балансу цін або якщо пул вилучають із лістингу чи переводять на іншу платформу.
Фармінг тимчасових втрат — це DeFi-стратегія, в якій провайдери ліквідності отримують винагороди для компенсації можливих втрат через коливання цін у ліквідних пулах, максимізуючи прибутковість за рахунок токенових інсентивів та комісій.