Вузол блокчейну — це ключовий елемент мережі криптовалюти. До вузлів відносять будь-яке апаратне чи програмне забезпечення, що взаємодіє з криптовалютами, а не лише комп’ютери. Вузли забезпечують безпеку та децентралізацію блокчейну, оскільки розподіляють відповідальність між багатьма учасниками. Основні функції вузлів — зберігання даних про транзакції, трансляція нових платежів і підтримання поточного стану блокчейну.
Вузли блокчейну постійно транслюють, зберігають і підтверджують транзакції. Алгоритм консенсусу кожного блокчейну визначає правила обміну й погодження між вузлами. Найпоширеніші механізми консенсусу — це Proof-of-Work (PoW) і Proof-of-Stake (PoS).
У PoW-мережах, таких як Bitcoin, вузли (майнери) розв’язують складні математичні завдання для валідації транзакцій і створення нових блоків. У PoS-системах, наприклад Ethereum після переходу, вузли блокують (stake) криптовалюту як заставу для участі у валідації транзакцій.
У блокчейн-мережах існують різні типи вузлів, кожен з яких виконує певні завдання:
Вузли є фундаментом для функціонування криптовалют і блокчейн-технологій. Вони забезпечують децентралізовану комунікацію, зберігання даних і досягнення консенсусу в мережі. Завдяки вузлам з’явилися інновації Web3, зокрема децентралізовані застосунки (dApps), які забезпечують вищу стійкість до цензури та приватність порівняно з традиційними застосунками.
Теоретично зламати вузли блокчейну можливо, але зі зростанням розміру й рівня децентралізації мереж це стає все складніше й економічно невигідно. Основна загроза — атака 51 %, коли зловмисник отримує контроль над більшістю потужності мережі. Однак великі мережі, такі як Bitcoin, настільки розвинені, що вартість такої атаки перевищує можливий прибуток.
Менші ланцюги залишаються більш вразливими, що підтверджується попередніми атаками на окремі блокчейн-мережі. Для зниження ризиків деякі блокчейни, особливо PoS-системи, впроваджують додаткові заходи безпеки, наприклад slashing, що карає зловмисну поведінку шляхом списання застейканої криптовалюти.
Загалом, кожен може запустити вузол на відкритих блокчейн-протоколах. Однак вимоги суттєво різняться залежно від конкретної мережі. Повні вузли зазвичай вимагають значних обчислювальних ресурсів, електроенергії та місця для зберігання. Майнінгові вузли у PoW-системах, як-от Bitcoin, потребують спеціалізованого обладнання й значного споживання електроенергії, що ускладнює їх прибуткову експлуатацію для окремих користувачів.
У PoS-системах вузли-валідатори можуть мати високі вимоги до обсягу стейкінгу. Разом з тим легкі вузли, наприклад криптовалютні гаманці, зазвичай доступніші для пересічних користувачів, дозволяючи базову взаємодію з блокчейном без значних ресурсів.
Вузли блокчейну — це основа криптовалютних мереж, що забезпечують децентралізовані, безпечні та прозорі транзакції. Вони мають різні типи й виконують певні функції в екосистемі. Запуск повного вузла може бути складним для окремих користувачів, але зростаюча доступність легких вузлів дозволяє більшій кількості людей долучатися до блокчейн-середовища. З розвитком технології розуміння ролі й значення вузлів залишається ключовим для всіх, хто працює з криптовалютами та блокчейн-технологіями.
Вузол — це комп’ютер, що зберігає дані блокчейну, перевіряє транзакції й підтримує цілісність мережі. Вузли взаємодіють, щоб забезпечити узгодженість блокчейну.
Вузол — це комп’ютер у блокчейн-мережі, який валідує й перевіряє транзакції, зберігає копію блокчейну та допомагає підтримувати цілісність і безпеку мережі.
Станом на жовтень 2025 року в мережі Bitcoin близько 19 000 публічних вузлів. Це число змінюється залежно від того, як вузли приєднуються або виходять із мережі.